В Україні періодично виникають проблеми, які стосуються мовного питання. Це досить дивно, бо державною мовою України офіційно проголошено українську, а щодо інших мов, то їм гарантується вільний розвиток відповідно до Конституції України. Але мовне питання чомусь досі виникає…

Я вважаю, що нормальним є те, коли рідну мову діти засвоюють  від батьків і рідною мовою визнають мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями. Ставлення до рідної мови є яскравим свідченням національної свідомості і рівня культури народу, його цивілізованості. Народ, який не розуміє значення рідної мови, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце серед народів світу, він позбавляє себе надії на майбутнє.

Щодо російської мови в Україні, то нам потрібно її вивчати, бо Росія — наш одвічний сусід. Російська мова — одна із найпоширеніших мов світу, російська класична літературна й ділова мова багаті, тому вивчення та знання російської мови нам необхідне.

Українська мова є мовою українського народу, отже, вона i тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе українцем. Знати, берегти i примножувати українську мову — це обов'язок кожного українця. 

Сенич Тетяна

Минали роки, місяці, дні, з того часу, як козаки боролися за дух нації, за її мову та процвітання. Але як би вони не старались, все це занепало — пішло з життя… Серце крається, коли в засобах масової інформації чи просто на вулицях, люди ріжуть слова, без ножа, та краще б вони язик за зубами тримали. Душа болить, коли люди не розуміють як важливо не забувати, звідки ти родом.

Нині нам усім стає зрозуміло, що  духовне відродження української нації, її культури вкрай необхідне і воно  має базуватись передусім на рідній мові, народних традиціях, на безцінних зразках фольклору.

Варто пам'ятати про наше гаряче серце.Варто пам'ятати про патріотизм, який тече в наших жилах, про красу і починати, врешті решт, все це відновлювати, бо хто ж, якщо не ми?

Науменко Яна

Не можна допускати такого знущання, адже мова, то дитина нашого народу, її можна тільки плекати!

Науменко Яна

Вживання штучно об'єднаних декількох мов (в нашій державі найчастіше — це об'єднання мовцем української та російської мов) часто трапляється нам в повсякденні. Напевне, можна спробувати визначити обставини, в яких він виник, і що ж досі тримає на плаву цей цікавий засіб спілкування. Я прочитала таку думку однієї людини:

«Співчутливий українець (співчутливість — національна риса українців) щоразу, коли бачить нерозуміння своїх слів з боку співрозмовника, намагається якось вийти з положення. І перше, що він звичайно робить, то це замінює слова, котрі на його думку не зможе зрозуміти партнер, більш для нього, тобто для партнера, зрозумілими російськими „подобіями“ ».  

Часто ми задумуємося: суржик — це погано чи добре? З літературної точки зору, звичайно, це не є позитивним явищем. Суржик декілька спаклюжує милозвучну українську мову. І це частенько ріже слух. АЛЕ: я зізнаюся, що іноді сама, говорячи українською мовою, вживаю суржик, на жаль. Та не лише я. Близько дев'яноста п'яти відсотків моїх начебто україномовних товаришів під час вимови поєднують українські слова з російськими.

А чи вживаєте суржик Ви?

ЖИТЕЛЬ,  я, чол. Той, хто взагалі десь живе. На березі бухти вже товпилися жителі Севастополя (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 20); Килигея вже ждали кілька місцевих жителів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 337).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 532.

МЕШКАНЕЦЬ, нця, чол.

1. Особа, що займає якесь приміщення як житло; жилець. [Антоніо:] Се студія митцева? Ні, се пустка!.. Невже й мешканець хати їй під стать? (Леся Українка, III, 1952, 112); Старався [ключник] сам якмога докучати мешканцям номера 44 (Іван Франко, VI, 1951, 182); Мешканці сімнадцятої квартири цього будинку навіть уяви не мали, хто такий Проскуров (Іван Ле, Право.., 1957, 259); Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 66).

2. рідко. Особа, яка живе у певному місці; житель. Коли хто з сільських мешканців не мав діла до мене, то заходив тепер лише рідко до нашої хати (Ольга Кобилянська, Ніоба, 1927, 51); Хоча Київ і нараховував лише шість-сім тисяч мешканців, він був великим торговельним центром (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 166).

3. Про тварин, які населяють певну місцевість, місце. Ліс дивився на мисливця тисячами очей своїх невидимих мешканців (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 220); Рудий беркут сидів на кручі над прозорим озером. Це був величезний старий орел, злинялий від сонця й негоди, давній мешканець казахстанських степів (Олесь Донченко, IV, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 698.

Телець Юрій

Мовна проблема в Україні на сьогодні є актуальною. Я б сказала, однією з НАЙАКТУАЛЬНІШИХ. Ми живемо в такій чудовій країні! Наша мова одна з наймелодійніших у всьому світі. Чи не варто ришатися цим? Особисто я виросла в російськомовній родині, тому частіше спілкуюсь саме російською мовою. І я цього не стидаюсь. Але українську мову я люблю, поважаю. Адже вона така милозвучна, барвиста… Вона така багата і невмируща! Ми всі маємо любити нашу рідну УКРАЇНСЬКУ мову, сприяти її подальшому розвитку. Адже, як сказав Кіндрат Кропива, білоруський письменник: «Мова — це великий дар природи, розвинутий, вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною»   .

Меркушкіна  Марина 

Як важливо правильно донести інформацію. Як важливо дати зрозуміти співбесіднику що саме ти хотів сказати. Іноді тобі може вистачити слова. Але міміка і жести можуть зіграти з тобою злий жарт.

 Оратор повинен домогтися відчуття стійкості, рівноваги, легкості, рухливості і природності під час виступу перед аудиторією. Вигляд людини, що тривалий час стоїть нерухомо, стомлює слухачів. Під час тривалої доповіді досвідчений виступаючий змінює позу. Крок вперед у потрібний момент підсилює значимість того чи іншого місця промови, допомагає зосередити на ньому увагу. Відступаючи назад, оратор ніби дає аудиторії можливість «відпочити» і потім переходить до іншого положення промови. Не варто ходити, пересуватися у різні боки під час виступу.

 Майстерність оратора виявляється в посиленні впливу жестом, мімікою. Зайва віртуозність не прикрашає мовця, а викликає іронію, ворожість. Від жестів значимих (котрі сприяють успіху промови) необхідно відрізняти безглузді, механічні (струшування головою, поправлення волосся, одягу, вертіння ручки й ін.). Стверджують, що кращий жест той, на який не зважають слухачі, тобто який органічно зливається зі змістом промови. 

У будь-якому разі завжди пам'ятайте, що міміка і жести — це своєрідна мова. Намагайтеся завжди використовувати їх для ефективного спілкування, навіть не вимовляючи ні слова.

Бадика Ярина

Проблема формування мовної особистості в Україні має певною мірою політичний характер, оскільки саме новому поколінню — сучасним школярам — належить майбутнє України, а зберігати надбання предків, утверджувати нову національну культуру, національну політику неможливо без досконалого знання рідної української мови, без любові та пошани до неї. Роль родини має велике значення саме в мовному питанні, адже дитина чує розмови батьків, запамятовує, батьки навчають як правильно вимовляти ті чи інші слова.

Але саме основа закладається батьками, саме від них дитина від народження чує дуже багато слів, які потім вживає у своїй розмовній мові.Тому варто не забувати про те, що діти дуже швидко запамятовують все,і нецензурні слова, особливо.

Тому варто слідкувати за своєю мовою, щоб вона була гідним прикладом для наслідування і щоб дитина з задоволенням поринала у цей світ пізнання. Мова -  душа народу. Ми повинні розвивати її, плекати з самого дитинства, Ось чому так важливо починати мовне виховання з самого дитинства.

                                                                                                                 Нагорна Світлана

                Сьогоднішня мовна проблема України характеризується конфліктом між двома мовами — українською та російською. Виральних областях України становить одну з головних перешкод у побудові національної держави, незалежної від колишньої імперської метрополії.

                Кількісні показники поширення української та російської  свідчать про однаково сильну демографічну потужність обох мов, хоча вони по-різному проявляються в різних областях. А загальну картину ускладнює також наявність носіїв змішаного українсько-російського мовлення, так званого суржику.

                На жаль, я розумію, що наша держава ніколи не буде повноцінно україномовною. Але у будь-якому разі ми повинні зберігати українську мову, за яку так довго боролися наші предки, як ЄДИНУ державну! І кожний, хто проживає на території України зобов’язаний знати в першу чергу саме її! 

                Особисто я патріот своєї країни! Я люблю Україну! Я люблю українську мову! Взагалі я пишаюсь тим, що народилася саме тут! І хоча я зі знайомими та друзями спілкуюсь російською, я знаю рідну мову – українську! І з усіма рідними я спілкуюся саме нею.

                Люди, зрозумійте, що це найкрасивіша, наймелодійніша мова в світі!!! Закликаю всіх вас до вивчення, або вдосконалення української мови! 

 Рябчук Вікторія

Вона молода, але вже має свою історію. Для когось вишнева, для когось рідна або просто найкраща. Її досвідом захоплюєшся, проте не позаздриш.

«Я так її, я так люблю Мою Україн

...»

Наше багате минуле доводить: немає нічого неможливого! Моя єдина Батьківщина — це 24 області та автономна республіка Крим. І я дякую, що саме так, а не інакше Нашим пращурам та небайдужим співвітчизникам! Ми як ніхто знаємо, яка важлива і болюча тема цілісності нації, тому і досьогодні ми знову показали, що готові боротися за збереження Нашої блакитно-жовтої держави. 

Не існує мови без народу, а народу без мови! Тож не зволікайте і робіть свій вибір, а головне ПАМ'ЯТАЙТЕ: Ми — Україна — український народ — українська мова!

Мироненко Ярослава