Мені ось цікаво, чому деякі люди вважають, що в Україні не обов’язково спілкуватися українською мовою? Їм не спадало на думку, що це, наприклад, порушення чинного законодавства, бо мова державна одна. Російській жодного офіційного статусу ніхто не надавав, так само між собою можна спілкуватись англійською, китайською та іншими мовами. А ось в офіційних зверненнях, публічних виступах… Ви собі уявляєте, щоб політичний діяч в Іспанії звертався до народу французькою? Це ж неповага до власного народу! До себе…
Мовне питання.
Українська мова в Україні.
Чомусь, коли люди їдуть до Анґлії, вони намагаються вивчити бодай кілька речень анґлійською мовою, а коли залишаються там на постійне проживання продовжують вивчати мову. Хочете, скажу чому? Та тому, що з ними ніхто не матиме справи, якщо вони не володітимуть державною мовою країни, в якій перебувають.
Прекрасний приклад поваги показують чужі люди, леґенди, про яких знає весь світ, вони звертаються до своїх шанувальників рідною їм мовою, а наші «брати» приходять до «нашої хати у брудних чоботях, не роззуваючись шаркають об килим, сідають де хочуть, плюють зернята, матюкаються і ще не задоволені тим, що до них вороже ставляться».
Якщо дехто вважає, що його рідна мова російська, я нічого проти не маю, але якщо постійно проживаєте на території України, будьте ласкаві, вивчіть державну мову, щоб не мати обмежень ні у спілкуванні, ні у своїй діяльності. Коли Вам вже так допекла Україна, українці, і особливо наша мова, шановні, ніхто Вас не тримає, їдьте до Росії – Вас там чекають.
Анна ТАШЛАЙ
, якою мовою ти розмовляєш. Досліджувати її, вивчати, прагнути до вершин. Адже за часи утисків, чого тільки з нею не було, але люди боролися і вона — вижила. Ось така, яка вона є насправді — солов’їна, співуча і просто прекрасна. Вона потрібна нам. Не можна жити такими собі напівсонними й байдужими до національних святинь безбатченками. Не можна забувати про всі ті жертви, які принесли на вівтар рідного слова справжні герої України. Пам'ятаймо про те, яких сил прикладали наші прадіди аби ми зараз пишалися тим, що ми українці.
