Наша мова – то є скарб, який ми несемо в собі з народження.

Варто пам'ятати, якою мовою ти розмовляєш. Досліджувати її, вивчати, прагнути до вершин. Адже за часи утисків, чого тільки з нею не було, але люди боролися і вона — вижила. Ось така, яка вона є насправді — солов’їна, співуча і просто прекрасна. Вона потрібна нам. Не можна жити такими собі напівсонними й байдужими до національних святинь безбатченками. Не можна забувати про всі ті жертви, які принесли на вівтар рідного слова справжні герої України. Пам'ятаймо про те, яких сил прикладали наші прадіди аби ми зараз пишалися тим, що ми українці.

                                                                                                                                Науменко Яна