Наше життя швидкоплинне і складне. Ми різні: хтось мріє жити вічно, не знаючи, як провести сьогоднішній день, а хтось має безліч планів  та ідей і постійно поспішає, прагнучи втілити їх в життя. Незважаючи на це, всі ми хочемо бути щасливими, хоч щастя кожен уявляє по-своєму. Як важливо прожити відведені роки так, щоб не жалкувати про марно втрачений час! Залишити щось після себе, бути корисним для інших, займатися улюбленою справою, а не просто існувати, проживаючи день за днем. У казковій повісті «Маленький принц» є такий вислів: «Прокинувся вранці, вмився, причепурився — причепури одразу й свою планету». Тут не йдеться про те, щоб змінювати світ або інших людей — кожен має почати з себе, навести лад у своїх думках, почуттях, мовленні. Це нескладно, але дуже корисно — з цього мікросвіту і починається наша взаємодія оточуючими, те, до чого ми прагнемо і що вважаємо цінним.

Варто пам'ятати, що справжній ти живеш в своїх вчинках, а не в тілі. Ти — це твої дії. Ніколи не пізно попросити пробачення, сказати слова подяки або зізнання, гірше, якщо вони так і залишаться несказаними. Ніколи не пізно вчитися, допомагати іншим і робити добрі справи просто так, не чекаючи, що хтось віддячить. У якому б віці ми не були, завжди залишаймося трошки дітьми: вони і радіють, і сумують щиро, завжди захоплюються тим, що роблять, і вміють по-справжньому любити. Яким би похмурим і приреченим не здавалося сьогодні, завтра буде новий день, нові можливості і шанс змінити щось на краще!

Купрієнко Олена