Я для себе з'ясувала два значення поняття «Мовна глухота».

1.«Мовна глухота» є свідченням глухоти духовної.

Розумію я це так: навіть ідеально побудоване висловлювання, яке не виражає за своїм змістом і метою жодних почуттів і жодної цінної думки, приречене на елементарне нерозуміння у його пасивному (коли адресат дійсно наче глухий і лише складається враження, що тебе чують насправді) та активному (коли адресат вербальними та невербальними засобами спілкування дає зрозуміти, що те, що він бачить і те, що він чує неспіввідносно)  режимі.

Отже, добре мовлення — не просто лад слів, а й лад думок та почуттів.

2.«Мовна глухота» — жити в країні і не знати мови.

Ооо! Переглядаючи результати діяльності засобів масової інформації, знаходиш все більше підтвердження другому варіанту тлумачення цього цікавого поняття.

«У країні сформувався цілий прошарок кровосісів державних коштів.»  Азаров Микола Янович.

На завершення висновок: обидва значення, на жаль, є актуальними в наш час.