Вони лагідні, ніжні та цілющі — мамині руки. Як би не подорослішав, а ласка найріднішої людини, яка дала життя, завжди приносить неабиякі спокій та втіху. Ще давно наші предки, розуміючи неосяжну любов матері, говорили: "дитина плаче, а матері боляче". 
На щастя, мені відома магічна сила маминої любові. Відома… А їй моя відома? Вона перетерпіла всі кризи мого дорослішання, перші розчарування та перемоги; колисала, проводжала, зустрічала, чекала. А я? І в мене теж є руки, серце, очі, і врешті-решт я теж люблю! Та знає мама те, що я люблю, що підтримку щиру завжди пам'ятаю?! Чому сприймаю все, що маю, як належне, коли і вона, рідненька, потребує моєї віддачі, вдячності та допомоги?
Та крім усіх гарних слів, обіймів і порад, найціннішою справою справжньої матері є її молитва, яка промовляється щоденно з відкритою душею і навіть часто із сльозами. І справді, материна молитва з дна моря рятує, адже ці слова найщиріші та відверті.
Так і в моєму житті, саме мати вказала нам, своїм дітям, шлях до Бога, а своїми молитвами благає благословіння для кожного з нас.
Я відчуваю, знаю, розумію і люблю, але, на жаль, не вмію ще так, щоб бачила вона.

Рибак Дар'я