Іван Огієнко говорив, що мова — це наша національна ознака, а в мові — наша культура, сутність нашої свідомості.

Цим словам не можна заперечити, адже через мову якнайкраще можна побачити нашу культуру, розвиток, думки, природу. Чим чистіше наше серце, тим чистіша наша мова.

Що ж тоді можна сказати про таке явище, як «мовна глухота»? Лише слово глухота вже вказує на щось негативне, а саме — на хворобу нерозуміння важливості чистої мови та засмічення її. Тож йдеться про безграмотність, а це — те, що не красить будь-яку людину, оскільки є ознакою її неосвіченості, духовної та інтелектуальної недорозвиненості. 

 Н. Бабич зазначала: «Мовна глухота є свідченням глухоти духовної. Отже, добре мислення — це не просто лад слів, а лад думок та почуттів».

Тому, щоб не хворіти на «мовну глухоту», варто слідкувати за станом власної душі. 

Рибак Дар'я