Шевченко в діалозі з сучасністю (Мироненко Ярослава)
Історія України (з часів кріпацтва до громадян власної незалежної держави) — це ціла низка порушених проблем, які у різні часи лягали на плечі різних поколінь. І червоною ниткою, наче кров'ю наших пращурів, пронизана тема «правди, слави і волі святої» на «Нашій — не своїй землі».
«Ох, не однаково» і нині доля «безталанної», рідної Батьківщини, як в сльозах день і ніч свої карії очі вона омиває, як споконвіку східний орел без права її карає.
Але не зупинився ще час! Рано духом занепали! «Борітесь — поборете!» Кайдани порвіте" за наші славніїї літа та спільне минуле, за ті солодкі думки істини, що поринають з власних сердець, за той «садочок коло хати», степи широкії й гаї...
Не будь байдужим!
Минуло два століття, цілих 200 років. В руках людей потужно об'єдналася інформація та технічні засоби. Виробництво прогресує, матеріальне на висоті, а ось людські серця, на жаль, такі далекі від щирої істини кохання та нашого з вами минулого, звідки линуть вічні звертання, міцна думка Пророка.
Не спи! Пробуди вогонь віри, надії та любові!