Коли в соціально-зрілій нації постає питання про національну мову, то першочергово виникає потреба з'ясувати причину цієї проблеми. 
    Зрозуміло, що на території України проживає багато національних меншин, емігрантів, але ніхто не контролює, якою мовою вони спілкуються. Все, що залежить від мешканців України -це визнання однієї  державної мови. На мою думку, сьогодення показує, що розглядати мовне питання потрібно через політичну призму, а саме — в стосунках географічного трикутника: Україна-Росія-ЄС. Наміри надати російській мові особливого юридичного статусу не могли не сколихнути суспільство.
    Мовний конфлікт — це різновид конфлікту міжнаціонального, або міжкультурного, який належить до ціннісних. Об'єктом мовного конфлікту є соціолінгвістичні сфери, на які претендують декілька мов. Нині це яскраво демонструє сфера реклами. Такий конфлікт вважається одним із найемоційніших і піднімає проблеми подвійної самоідентифікації, які були відомі ще за часів Гоголя. Проте, давайте згадаємо, що ми нині живемо у XXI ст. і часи поділу України давно скінчилися. Нація вже давно самоідентифікувалась, і мовне питання на сьогоднішній день разом із прийняттям російської мови більше нагадує політичну спекуляцію, ніж свідомий вибір громадян.
    Отже, давайте залишатись при здоровому глузді і адекватно оцінювати ситуацію. Всі, хто хоче і прагне жити під триколором і спілкуватись російською мовою, їдьте до вокзалів та в аеропорти. Можливо, там ви придбаєте той заповітний квиток у порожнє майбутнє.

    Нещодавно натрапив на коментар луганського філолога щодо мовлення Миколи Яновича.

«Філолог провів дослідження родового дерева Азарових та вияснив, що селище, з якого походить український прем’єр-міністр колись називалось Азірівка. Вже пізніше радянська влада перейменувала населений пункт в Азарово. Місцеві жителі мали свій неповторний діалект, на якому розмовляли.

“Коня вони називали кінь, кота – кіт, собаку – сібіка, а корову – кіріва. Це прекрасний діалект!” – підсумував вчений.

За словами Наумова, в Азірівці жили сильні та настирливі люди, але їм тяжко давалось спілкування.»

uareview.com/azarov-azirivka/

    Сказати чесно-посміявся. На мою думку, ми не маємо права спекулювати наукою заради того, щоб виправдати людину, яка обіймала державну посаду і не володіла державною мовою навіть на елементарному рівні. Євро-2012 продемонструвало, що вихідець із будь-якої країни може оволодіти азами української мови. Все залежить від бажання та поваги до мови. Я вважаю, що у Верховній раді України повинна бути ухвалена постанова, за якою кожен політик має спілкуватись українською мовою, а в разі необхідності -  відвідувати спеціальні курси щодо вдосконалення мовлення. Таким чином, громадянам України не буде соромно за свою владу.
    І завершити висловлювання хотілося б промовою із запитанням І.Фаріон до колишнього прем'єр-міністра.

 



  Дякую за увагу!
Телець Юрій