Питання популяризації літературної української мови серед населення нашої країни є актуальним в усі часи.  Білінгвізм нашого народу – явище беззаперечне. Однак, хочеться наголосити на тому, що це стосується не тільки російської мови. Чому б нам не згадати про поширення польської мови в Львівській області, а румунської в Закарпатській. Україна, як живий організм, співіснує з сусідами, часом переймаючи їх досвід. Якщо розумно й обережно підходити до питання вивчення мов представників національних меншин, тоді наступні покоління зростатимуть високоосвіченими фахівцями.

Згадайте Францію, величну європейську країну. Її населення є досить строкатим, тому мова в провінціях все більш схожа на мови країн-сусідів по кордону. Однак, сучасна французька молодь не хоче вивчати англійську. Вона переконана, що їх власна державна мова є більш ніж самодостатньою. Така палка закоханість в рідне слово не може не вразити.

Щодо нашої з вами України, то з пам’яті виринають слова великого Кобзаря «Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь...» Можливо, варто спробувати? Годі говорити про недоліки, час шукати переваги. Без складнощів ми не подолаємо важкий процес формування нації, який і досі не закінчився на теренах нашої Батьківщини. Нехай кожен вчить українську мову, але з цікавістю і повагою звертає свій погляд на мови країн-сусідів. Лише уявіть, якби наші діти вільно володіли п’ятьма мовами. Хіба б це було не чудово? 

З чистим серцем та любов'ю, 
Сотникова Валентина