Батьківщина - у цьому слові для мене все!
Що таке Батьківщина? Де вона починається? Яку роль відіграє в житті людини і як впливає на її долю?
На це питання у кожної людини своя відповідь. Для одного Батьківщина — це зруйнований дім та спогади про страшні дні війни, яка прийшла так несподівано, замінивши ясні сонячні дні і спів пташок на гуркіт снарядів. Для іншого Батьківщина — це дитинство серед сільської природи, соняшників, кульбаб та дзюркотливого струмочка. Але для всіх людей Батьківщина — це, перш за все, земля, яка дала їм життя. Не дарма кажуть, людина без Батьківщини — як соловей без пісні.
Одним людям рідна земля дала все, іншим — нічого, але не від цього залежить любов до неї, а від самої людини, від її патріотизму, доброти, людяності, вірності. Якщо прослідкувати життєві шляхи деяких людей, можна побачити, що, навіть знаходячись далеко від своєї рідної землі, вони не забувають її, саме їй присвячують свої думки, пісні, вірші, літературні твори, картини, та головне — всю любов свого серця, адже у рідному краю і сонце ясніше світить.
Найяскравішим прикладом патріоту своєї країни є Тарас Григорович Шевченко, який сповідував ідею — хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству всьому. Коли його заслали далеко від Батьківщини — в Казахстан і заборонили писати вірші та малювати, його волелюбна душа не могла змиритися, зтерпіти таке знущання, і він все одно серцем був зі своєю рідною Вкраїною, зі знедоленим народом, який тяжко страждає через ненависних панів, і все одно писав вірші, виливаючи на папір всі свої думки.
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю!
(Т. Шевченко)
*Денис
І ми закохані у неї!
Вічна пам'ять небесній сотні!
*Денис
Проклятая страна, убогие люди. Безнадежно всё.
Проходят столетия и ничего не меняется. Тот же народ, те же грабли, то же
убожество.
Убогие люди, повторяют мантру о величии России.
Их не надо проклинать, потому что там нечего проклинать. Это пустые места. 70
лет они празднуют победу над фашистами! Уже все фрицы сдохли, а рабы все
празднуют. Потому что праздновать им больше нечего.
За 70 лет ни одной победы, ни одного достижения,
одна показуха.
А кацапам так хочется блистать. Хочется утирать
носы конкурентам. И мечется медведь в поисках подвигов. Напасть на Китай
страшно, на США еще страшнее. Но нашли. Напали на Грузию. Превосходство 1:30.
Герои бля. Ты что. Суворов обрыгался от счастья на том свете. Какая
блистательная победа. Медали, шампанское. Полный кремль уродов.
И как воюют? Подло. Без погон. Вранье и
коварство. Ничтожный народец. Ничтожнейший. Дождались, когда сосед ослаб. Когда
весь украинский народ воевал с криминальной хунтой, разве названным братьям они
помогали? Нет. Они помогали врагам украинцев. Деньгами, патронами и гранатами.
А когда украинцы победили, ударили в спину. И снова празднование. Мрази...
Ну, хорошо хоть Шевченко признал свою страну такой какая есть, уж) Но себя то зачем? Это ж как как себя надо не любить, чтоб еще и душу отдавать)
Ну вот скажите, вы бы стали умирать, просто из-за патриотизма? Если подумать, человек — бог, в словах Т.Шевченко «Що прокляну святого Бога», а значит, он пошел против себя самого? Теперь подумать, он поступал безрассудно, идя на «самоубийство»? Или с помощью того что бы погубив свою душу, можно както изменить ситуацию? Если брать во внимание это, и то что Украинцы — патриоты, сделают так же как и Т.Шевченко, я не удивлен почему бойня досихпор не закончилась...
Это уже высшая степень патриотизма, который близок к самопожертве. Это не описать в одном предложении и требует большой дискусии, имхо.
*Денис
Таким людям невозможно доказать, что можно любить свою землю, вплоть до самоотречения. Для них это высшие материи. Так оно и есть. И возможно, кто-то просто не дорос до этого духовно.
Поэтому и украинцев им понять трудно.
Откровенно говоря, на поверхностном уровне, я лично посчитал бы это как за бред, но с другой стороны, это уже ваша философия, не моя, я Украинцев никогда не понимал, уж простите. Ладно не хочу делать сейчас долгострочный бедлам, у каждого на завтра планы, или дела, и потому и по сему, я желаю вам удачи, и счастья, но самое главное берегите себя)
Спасибо! Мы ценим ваше мнение.
Мы ценим отсутствие шовинизма в ваших словах!
*Денис